Кожен із нас лише маленька частинка складного й строкатого суспільного життя, і ми часто схильні ставити свої інтереси вище за інтереси інших, уважаючи, що наші права, потреби, цілі важливіші, ніж будь-чиї. Упевнені в цій думці, ми сприймаємо правила, які встановлює соціум, не завжди позитивно, а то й заперечуємо їх необхідність. Наскільки важливим є дотримання правил співжиття в суспільстві?

Соціум - звід неписаних законів, які змінюються в залежності від поведінки та ідеалів оточення, яке формує його. І так сталось, що порушення будь-яких пунктів цієї "енігматичної грамоти" тягне за собою незворотні наслідки. Тому, мені здається, що дотримання правил співжиття в суспільстві є основоположником його гармонійного існування загалом.

Переконливим аргументом на користь цієї думки може слугувати те, що усі ми звикли до певної, неокресленної, зони комфорту. Здебільшого її гарантує передбачуваність поведінки інших та адекватна реакція на наші дії, але інколи, у силу певних моральних або психічних вад, людина-агресор свідомо або несвідомо, як наприклад у другому випадку, провокує нас на негативну реакцію, задля задовільнення власних потреб, інколи дещо егоїстичних.

Переконливою ілюстрацією на підтвердження саме такої точки зору може слугувати героїня повісті І.Нечуя-Левицького "Кайдашева сім'я" стара Кайдашиха, яка стає приводом для агресивної реакції зі сторони своїх невісток. У той час, як Мелашка не витримує знущань і від'їзжає до Києва, Мотря уперто змагається за своє право справедливості. У результаті це набуває неймовірного масштабу, і приводом для сварки стають звичайні побутові теми, перетворючи ситуацію на справжню сімейну ворожнечу. Скандали розгоряються буквальному на пустому місці: Мотря спіймала свою курку на дворі у Кайдашихи і почала вимагати викрадені яйця, у підсумку вибила око свекрусі, або старша невістка. реагуючи на вибрики старої Кайдашихи, пряде починки окремо і складає у свою скриню. У результаті, абсурдний фінал з зів'ялою грушею, яка примирює обидві родини. Така аналогія з літератури дуже зрозуміло ілюструє необхідність дотримання певних правил співжиття у суспільстві, і певної самопожертви задля загального балансу комфортного життя.

Моє переконання грунтується й на тому, що надто егоїстична поведінка, у жертву запитам суспільства, інколи призводить до фатальних наслідків. Добре, якщо ми говоримо про сучасне суспільство, яке з перетвореннями етичної еволюції не здатне на різку, згубну реакцію, але століттями раніше, подібні конфлікти вирішувались занадто радикально.

Історія пам'ятає багато прикладів з цього приводу. Одним із них є необачлива поведінка князя Ігора, яка призвела до розправи зі сторони деревлян. Він, після чергового збору данини, вирішив, що необхідно зробити це ще раз, але і без того не дуже багатому народу, такі "геніальні" рішення Рюриковича були недовподоби. Тому, коли він повернувся удруге, розлючені селяни схопили його та четвертували за допомогою дерева.

Отже, посилаючись на представлену аргументацію, можна дійти висновку, що врахування інтересів та дотримання правил співіснування у суспільстві є найнеобхіднішою запорокую кожного члена соціуму. Адже на цьому грунтуються основи гармонії та взаємокомфорту для кожного з нас.

Хочете інший твір на цю тему?

Wholie Today пропонує послугу "твір на замовлення". Ми напишемо унікальний твір на будь-яку тему особисто для Вас! Для замовлення необхідно натиснути кнопку "Замовити твір" вгорі цієї сторінки.