Інтелігентність... що це таке?

Інтелігент - це паразит, що виробляє культуру. Ні, я серйозно. Це вислів відомого польського філософа Тадеуша Котарбинського, який найкращим чином характеризує стан інтелегенції будь-яких часів. На мою думку, це трохи більше загордившийся про себе прошарок суспільства, який дещо зверхньо дивиться на інших. І, мабуть, це все що потрібно знати про інтелігентів. Що ж стосується поняття "інтелігентність" - вміння дотримуватися певного зводу законів про культуру, яку власне і формує сама інтелігенція.

Я ні в якому разі не пропагую знецінення культури і зменшення ролі інтелігенції в сучасному світі, навпаки поважаю і звеличую роль культурного процесу, який значно вплинув на розвиток нашого суспільства. Та з огляду на те, якими важелями керується інтелігенція для управління масами та яким чином загалом підноситься поняття "інтелігентність", мені огидно, що це має місце бути. Ми з дитинства чуємо, що бути культурним - запорука життя серед шанованих соціальних класів. Почасти це правда, але як подивитися. Загалом, більшість так званих висококультурних скупчень не більше ніж дешевий розсадник лицемірства. Вони показово слідують встановленним нормам, а позаочі самі ж порушують ці "золоті закони". Можливо, комусь така поведінка видається зрозумілою і прийнятною, але наприклад у мене виникає логічне питання: "А навіщо грати культуру?" Як не дивно, відповідь досить проста: аби відрізняти себе від низькокультурних і малоінтелектуальних шарів суспільства. У такому разі, а чим ви краще? Фальшива маска, яка загалом створює лише зовнішню оцінку, не більше. З іншого боку, ми бачимо людей, які дійсно намагаються слідувати нормам культури у суспільстві, але це здебільшого наслідки впливу тих самих фальшивих "інтелігентів", які змусили думати, буцімто не додержання певної поведінки - пожиттєвий ярлик. Згідно теорії Чарлза Дарвіна, люди є нащадками приматів, тоді стає зрозумілим непереборне бажання вирізнити себе, як еволюціонувавше суспільство. І це було б не погано, якби не манера і підтексти з якими нас змушують підкоряться цьому зводу законів. Взагалі, якщо звернутися до тлумачного словника, поняття інтелігентності має на увазі розумово розвинуту, освічену та культурну людину. Тобто, виходячи з цього, розумово розвинена і освічена, але не культурна людина не має право відноситись до інтелігенції? Що ж, багато хто скаже, що володар цих двох характеристик просто не може бути не культурною людиною, і тоді я запитаю: "А як тоді Єсенін, Пушкін, Маяковський?" Усі вони досить не дурні люди, але час від часу дозволяли собі висловлюватися, використовуючи обсценну лексику та вели себе не завжди найкращим чином. Та від цього ми не зменшуємо їх заслуг перед культурою. Може й серед звичайних людей потрібно вирізняти особливості кожної, окремої особистості, а не ділити усіх на чужих і своїх?

Інтелігентність - дуже слизьке поняття. Одні вважають, що виключно висококультурна і високоморальна особистість має право носити це почесне звання. Інші ж виділяють якості, за типом вміння аналізувати і тверезо сприймати реальність, не обтяжуючи себе лицемірством, як основні абсолюти інтелігенції. Як на мене, саме трактування інтелігентності кращим чином демонструє, що є належні і не належні люди в нашому суспільстві, що з моєї точки зору не зовсім правильно.Тому що кожна людина індивідуальна, хоча і деякі з нас відносять себе до якихось соціальних груп, пишаючись або навпаки не приймаючи ту оцінку, яку їм нав'язує суспільство. З огляду на це, я прийшов до висновку, що абсолютно не важливо інтелігент ти чи аморальна частина соціуму, за оцінкою так званих "інтелігентів", важливо як ти показуєш себе та яких результатів досягаєш. Адже суб'єктивна думка - лише один з багатьох можливих варіантів.

Хочете інший твір на цю тему?

Wholie Today пропонує послугу "твір на замовлення". Ми напишемо унікальний твір на будь-яку тему особисто для Вас! Для замовлення необхідно натиснути кнопку "Замовити твір" вгорі цієї сторінки.